104уа: що це за підрозділ і чому про нього говорять

104уа: що це за підрозділ і чому про нього говорять

Скорочення 104уа в українських новинних стрічках майже завжди стосується 104-ї гвардійської десантно-штурмової ордена Кутузова дивізії Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації з військовою частиною 73612 і пунктом дислокації в Ульяновську. Літери «уа» поряд із номером додають саме до частини, щоб одразу відсікти радянські та закавказькі кадрові історії і позначити, що йдеться про український контекст згадки. У 2023 році бригаду, яка фактично виросла з колишньої 104-ї дивізії через низку переформувань, знову розгорнули до рівня дивізії і перекинули на тимчасово окуповану Херсонщину. Саме тому запит 104уа в українському інформаційному полі майже завжди веде саме до цього з’єднання, а не до іншої частини з аналогічним номером.

Для читача в Україні це скорочення цікаве передусім тим, що саме ця частина згадується у розслідуваннях про бої під Гостомелем, Іловайськом і Бахмутом. Розібратися в її історії варто не заради цікавості, а щоб краще розуміти, звідки в новинах беруться конкретні прізвища та назви населених пунктів і як їх перевіряти за відкритими джерелами.

Звідки взялося позначення 104уа і як його читати

Літера «уа» поруч із номером частини — це не офіційне військове найменування і не позивний. Це журналістсько-аналітичне скорочення, яке використовують у відкритих базах даних і в матеріалах про війну в Україні, щоб позначити саме український трек згадки. У відкритих джерелах частина фігурує під номерами 73612, 01011, 51854, 33702, 02364 — це номери штабів і окремих полків, які входять або входили до її складу. Для пошукової системи й аналітика рядок 104уа фактично є ярликом, який поєднує одразу кілька ідентифікаторів в одному запиті.

Якщо ви бачите позначення 104уа в телеграм-каналі або у розслідуванні, варто звернути увагу на три речі: дату події, напрямок (Київщина, Донбас, Херсонщина) і тип згаданого підрозділу (дивізія, бригада, окремий полк). Без цього контексту одне й те саме скорочення може стосуватися зовсім різних епізодів: подій 2014 року на Донбасі, коли бригада брала участь у боях під Іловайськом, чи пізніших ударів 2022–2024 років по новій дивізії на Херсонщині. У відкритих базах даних і в матеріалах OSINT-спільнот ці ж самі номери частин часто згадуються поруч із конкретними прізвищами, населеними пунктами та типами техніки — це дає змогу перехресно перевіряти інформацію.

Коротка історія 104-ї дивізії та її наступниці 31-ї бригади

104-та гвардійська повітрянодесантна дивізія Радянської армії незадовго до розпаду СРСР у 1992 році була передислокована з Гянджі Азербайджанської РСР до Ульяновська. Після 1991 року дивізія перейшла під юрисдикцію Російської Федерації й увійшла до складу її Збройних сил. У Першій чеченській війні 22 грудня 1994 року дивізія брала участь у захопленні Аргуну, а 30 березня 1996 року в Сержень-Юрті колона 104-ї дивізії потрапила в засідку: бій тривав усю ніч, загинули 28 десантників, 69 дістали поранення, а втрати техніки склали 2 БМД-1, один БРДМ і кілька вантажівок «Урал» та «ГАЗ-66». Загалом за роки війни військовослужбовці дивізії отримали понад 4 тисячі державних нагород, десять із них стали Героями Російської Федерації, четверо — посмертно.

У 1998 році дивізію скоротили до рівня 31-ї гвардійської десантно-штурмової бригади. На початку 2000-х бригада брала участь у Другій чеченській війні: 17 листопада 1999 року в бою під Ведено розвідувальна група 31-ї бригади втратила 12 бійців загиблими та ще двох взяли в полон, а 27 лютого 2000 року бригада штурмом взяла Шатой. Сотні військовослужбовців бригади були нагороджені державними нагородами, двоє удостоєні звання Героя Росії. Після чеченських кампаній бригада діяла в Абхазії у 2008 році, а у 2014 році її підрозділи брали участь в інтервенції до Криму та боях на Донбасі. Саме десантники 31-ї бригади у формі підрозділу «Беркут» захопили парламент Криму 26 лютого 2014 року. Влітку 2014 року бригада воювала на сході України, і, за даними британського аналітичного центру RUSI, на її основі була сформована батальйонно-тактична група, яка діяла з 11 серпня 2014 року.

Роль у війні на сході України у 2026 році

Улітку й восени 2014 року бригада брала безпосередню участь у боях під Іловайськом. 25–26 серпня того року в полон потрапили двоє десантників бригади — Ахметов Руслан та Ільмітов Арсеній, а 29 серпня під час спроби українських сил вийти з оточення російські формування відкрили вогонь по колонах. Солдат 93 ОМБр Юрій Пузанов свідчить, що російських десантників узяли в полон, коли ті зайшли в корівник, де вже були українські солдати; Сергій Побережний із 51 ОМБр стверджує, що Ільмітова й Ахметова захопили 25 серпня в селі Дзеркальне під час розмови з місцевим мешканцем. У селищі Червоносільське бійці батальйону «Донбас» атакували позиції російських сил, зайняли селище і взяли в полон ще двох десантників 31 ОДШБр — Терських Микиту та Сардаряна Євгена, які потрапили в полон разом із двома військовослужбовцями 6-ї окремої танкової бригади Збройних сил РФ. 30 серпня полонені були звільнені в результаті переговорів в обмін на можливість виходу українських сил без зброї.

31 серпня 2014 року голова Дніпропетровської ОДА Борис Філатов повідомив, що російські військові обстріляли колону українських військ, яка намагалася вийти з оточення під Іловайськом, і вбили в тому числі полонених російських десантників. 2 жовтня 2014 року видання РБК, посилаючись на слова комбата Юрія Берези, опублікувало матеріал, у якому стверджувалося, що Ахметова та Ільмітова було розстріляно військами РФ під час виходу колони. 6 жовтня 2014 року LifeNews випустив сюжет, у якому кореспондент агентства побував у пункті постійної дислокації 31-ї бригади в Ульяновську й узяв інтерв’ю в Ахметова та Ільмітова, спростовуючи їхню загибель і підтверджуючи їхній статус діючих контрактників бригади. Серед інших епізодів — поранення Миколи Козлова, одного з десантників, які захоплювали кримський парламент у лютому, і загибель Даврана Муратова, який також перевдягався у форму «Беркута» під час тієї ж операції. За даними башкирського місцевого видання, у вересні 2014 року втрати бригади на той момент становили щонайменше 12 загиблих військовослужбовців.

Повномасштабне вторгнення і повернення дивізії

На початку повномасштабного вторгнення 2022 року бригада діяла на Північному напрямку. 6 березня в ході боїв за Гостомель, за даними Російської служби Бі-бі-сі, десантники зазнали найбільших одномоментних втрат: лише за відкритими джерелами встановлено загибель щонайменше 27 осіб, переважно саме з 31-ї бригади ПДВ. На початку червня 2022 року на Луганщині бійці 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила захопили БМД-4М 31-ї бригади разом із доволі рідкісним РПГ-30 і ліквідували її екіпаж. Станом на 1 червня 2022 року бригада втратила загиблими не менше 52 осіб, у тому числі командира батальйону майора Дениса Ягідарова; при вказівці місця дислокації цих десантників згадуються і Гостомель під Києвом, і Волноваха в Донецькій області. Після відступу з Київщини залишки бригади були перекинуті на схід для участі в битві під Ізюмом, а потім — під Сєвєродонецьком.

1 вересня 2022 року заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов повідомив, що командування ЗС РФ вирішило розформувати 31-шу бригаду та 22-гу окрему бригаду спеціального призначення через те, що в живих залишилося менше ніж 20 % особового складу. 17 вересня 2023 року російськими джерелами було підтверджено загибель командира бригади полковника Андрія Кондрашкіна на псевдо «Дунай»: за даними журналіста Юрія Бутусова, це сталося під Бахмутом під час ураження командного пункту в тилу, коли Кондрашкін і частини бригади відбивали атаки 3-ї штурмової бригади ЗСУ на південь від села Андріївка, і українські сили прорвали оборону на цій ділянці. У жовтні 2023 року російські ЗМІ повідомили, що бригаду переформовують назад у 104-ту гвардійську десантно-штурмову дивізію, а наприкінці листопада того ж року британське Міністерство оборони уточнило структуру новоствореної дивізії: до її складу увійшли 337-й полк, додатковий маневрений полк і 52-га артилерійська бригада. За даними аналітиків, саме з цього моменту 104уа почали згадувати в новинах як повноцінну дивізію, а не лише як спадкоємця 31-ї бригади.

Структура нової 104-ї дивізії

За даними британського оборонного відомства, до складу відновленої дивізії, яка дислокується на тимчасово окупованій Херсонщині, увійшли три десантно-штурмові полки: 328-й (в/ч 01011), 337-й (в/ч 51854) і 345-й (в/ч 33702), а також 1180-й артилерійський полк (в/ч 02364), 2-й зенітний ракетний полк (в/ч 55256) і низка окремих батальйонів — танковий 134-й (в/ч 34253), розвідувальний 154-й (в/ч 12021), інженерно-саперний 132-й (в/ч 13063), батальйон зв’язку 720-й (в/ч 74903), ремонтно-відновлювальний 24-й (в/ч 16559) і батальйон матеріального забезпечення 1684-й (в/ч 36111). Окремо в структурі стоїть 180-й медичний загін (в/ч 77003), що типово для дивізій такого типу. Така розгалужена структура пояснює, чому у відкритих джерелах одночасно фігурують одразу кілька в/ч — кожна з них відповідає конкретному полку чи батальйону всередині з’єднання, і під час перевірки матеріалу варто дивитися саме на номер військової частини, а не лише на загальну назву дивізії. Опис з’єднання в українському розділі Вікіпедії містить саме цю структуру, яку в різні періоди доповнювали окремі підрозділи.

Саме тому запит 104уа у пошуку може виводити на матеріали і про окремі полки, і про дивізію загалом — це фактично один і той самий військовий організм, описаний на різних рівнях ієрархії. Для українського читача це має конкретне практичне значення: коли в новинах згадують втрати «підрозділу з Ульяновська», майже завжди йдеться саме про одну з цих частин 104-ї ДШД, і саме в цьому випадку корисно звіритися з відомою структурою з’єднання, щоб зрозуміти, про який саме полк ідеться.

Удар по полігону в Подо-Калинівці та його наслідки

21 лютого 2024 року ЗСУ завдали трьох ракетних ударів за допомогою HIMARS по військовому полігону поблизу населеного пункту Подо-Калинівка в Херсонській області. За даними ЗМІ, у момент удару на полігоні перебували військовослужбовці 328-го десантно-штурмового полку 104-ї дивізії. Загинуло 36 військових, ще 28 отримали поранення; джерела також повідомляли про загибель заступника командира 328-го ДШП Дениса Кокшарова. Цей епізод став одним із найгучніших ударів по новому формуванню і ще раз підтвердив, що дивізія зосереджена саме на лівобережжі Херсонщини.

Для аналітиків цей випадок показує, що розгортання бригади до повноцінної дивізії не убезпечило її від уражених ударів по місцях зосередження особового складу. Саме тому згадки 104уа після лютого 2024 року часто супроводжуються саме цим епізодом і подальшими матеріалами про спроби відновити боєздатність 328-го ДШП за рахунок мобілізованих із тимчасово окупованих територій, а також про відновлення особового складу полку вже після удару.

Командування та втрати

У відкритих джерелах відомо про кількох командирів бригади та дивізії. Зокрема, у 2007–2008 роках бригадою командував полковник Волик Сергій Миколайович, а згодом її очолював полковник Андрій Володимирович Кондрашкін, який загинув у ході повномасштабного вторгнення, імовірно під Бахмутом, 17 вересня 2023 року. За даними журналіста Юрія Бутусова, це сталося під час ураження командного пункту в тилу, коли Кондрашкін і частини бригади відбивали атаки 3-ї штурмової бригади ЗСУ на південь від села Андріївка. Загибель комбрига такого рівня в тилу — рідкісний випадок навіть за мірками повномасштабної війни, тому цей епізод часто згадують як окремий маркер крихкості командування 31-ї бригади на той момент і як один із прикладів того, як українські удари по тилових пунктах управління вплинули на російське угруповання під Бахмутом.

Загальні втрати з’єднання за роки війн теж зафіксовані: у Першій чеченській війні загинуло 86 десантників 104-ї дивізії (за даними військово-історичного ресурсу «Преданный полк»), у Другій чеченській — 34 десантники бригади, серед яких 1 майор і 3 молодші офіцери (за даними організації «Союз десантников России»), у війні на сході України станом на вересень 2014 року — щонайменше 12 військовослужбовців (за даними місцевого башкирського видання). У повномасштабній війні цифри значно більші, але відкриті джерела дають лише нижню межу через те, що російська сторона системно обмежує доступ до даних про втрати, тож аналітики оперують саме підтвердженими іменами та номерами підрозділів. Саме тому кожен епізод, де вдається встановити конкретний полк чи батальйон, має окрему вагу для розслідувачів.

Як читати новини з позначкою 104уа

Якщо в новинах ви бачите скорочення 104уа, найпростіше перевірити три речі: дату події, напрямок (Київщина, Донбас, Херсонщина) і тип згаданого підрозділу (дивізія, бригада, окремий полк). Це допомагає відрізнити, наприклад, повідомлення про події 2014 року від нових епізодів 2022–2024 років. У відкритих базах даних і в матеріалах OSINT-спільнот ці ж самі номери частин часто згадуються поруч із конкретними прізвищами, населеними пунктами та типами техніки — це дає змогу перехресно перевіряти інформацію.

• Звертайте увагу, чи йдеться про дивізію, бригаду чи окремий полк у складі 104-ї ДШД — це три різні рівні ієрархії.
• Перевіряйте, чи вказано конкретну в/ч: один і той самий запис 104уа може стосуватися як 328-го ДШП (в/ч 01011), так і 337-го ДШП (в/ч 51854).
• Шукайте підтвердження в міжнародних джерелах (британське Міноборони, RUSI, Бі-бі-сі) — вони зазвичай уточнюють структуру та напрямки перекидання.
• Враховуйте, що у 2023 році бригаду переформували на дивізію і перекинули в Херсонську область — це змінює логіку багатьох повідомлень і пояснює появу нових в/ч у новинах.

Корисно також звіряти контекст із тим, що відомо про конкретний полк: наприклад, згадка 328-го ДШП майже завжди пов’язана з лівобережжям Херсонщини та подіями після удару в Подо-Калинівці, тоді як 337-й полк частіше з’являється у зведеннях британського оборонного відомства ще з моменту розгортання дивізії. Без такої прив’язки новина про 104уа може здаватися новою, хоча насправді йдеться про добре задокументований епізод із попередніх років, і саме тому варто спершу перевірити дату та номер військової частини.

Поширені запитання

Що таке 104уа?

Під скороченням 104уа зазвичай мають на увазі 104-ту гвардійську десантно-штурмову ордена Кутузова дивізію ПДВ ЗС РФ (в/ч 73612) з пунктом дислокації в Ульяновську, а з 2023 року — в окупованій Херсонській області.

Чим 104-та дивізія відрізняється від 31-ї бригади?

Це фактично одне й те саме з’єднання в різні періоди: у 1992–1998 роках існувала 104-та дивізія, у 1998–2023 роках — 31-ша бригада, а з 2023 року її знову розгорнули до 104-ї дивізії, додавши нові полки.

Де зараз дислокується 104уа?

За даними британського оборонного відомства, з кінця 2023 року дивізія дислокується на тимчасово окупованій території Херсонської області, хоча пункт постійної дислокації бригади раніше залишався в Ульяновську.

Які підрозділи входять до 104-ї дивізії?

До її складу входять 328-й, 337-й і 345-й десантно-штурмові полки, 1180-й артилерійський полк, 2-й зенітний ракетний полк і низка окремих батальйонів — танковий, розвідувальний, інженерно-саперний, зв’язку та матеріального забезпечення, а також 180-й медичний загін.

Чи брала 104уа участь у боях за Київ у 2026 році?

Так, 31-ша бригада як частина ширшого угруповання діяла на Північному напрямку і зазнала значних втрат у боях за Гостомель 6 березня 2022 року, після чого була перекинута на схід.

Що відомо про удар по 104уа в Подо-Калинівці?

21 лютого 2024 року ЗСУ завдали трьох ракетних ударів по полігону в Херсонській області, де перебували військовослужбовці 328-го ДШП 104-ї дивізії: загинуло 36 осіб, ще 28 дістали поранення, а серед загиблих був заступник командира полку Денис Кокшаров.

Чому скорочення 104уа таке поширене в новинах?

Тому що одне й те саме з’єднання фігурує в матеріалах про Крим 2014 року, Іловайськ, Гостомель, Бахмут і Херсонщину, і аналітикам простіше оперувати коротким ярликом, ніж повною назвою дивізії з усіма орденами та почесними найменуваннями.

Хто командував 104-ю дивізією та 31-ю бригадою?

Серед відомих командирів — полковник Волик Сергій Миколайович (2007–2008) і полковник Андрій Володимирович Кондрашкін, який загинув під Бахмутом у 2023 році внаслідок удару по командному пункту в тилу.

Чи є підтверджені втрати 104уа за роки війн?

Так: у Першій чеченській війні загинуло 86 десантників 104-ї дивізії, у Другій — 34, у 2014 році — щонайменше 12, у 2022 році — щонайменше 52 у 31-й бригаді, а в 2024 році — 36 у 328-му полку після удару в Подо-Калинівці; це лише ті цифри, які вдалося задокументувати у відкритих джерелах.

Де шукати перевірену інформацію про 104уа?

Найзручніше перевіряти дані в українському розділі Вікіпедії, де зібрано структуру, командування та хроніку з’єднання, у звітах британського оборонного відомства, у матеріалах RUSI та в розслідуваннях Бі-бі-сі, де структуру і втрати з’єднання розбирають окремо за кожен період.