Функціональна диспепсія: симптоми, діагностика та лікування

Функціональна диспепсія: коли шлунок болить без причини

У моїй практиці спілкування з читачами типова історія виглядає так: жінка 32 років із Харкова, два роки обмежує себе в їжі, здала аналізи на Helicobacter pylori, пройшла ФГДС — «все чисто», біль повертається після кожного стресу на роботі. Або чоловік 47 років зі Львова, який боїться їсти після обіду, бо ввечері «стоїть ком у грудях», а кардіограма нормальна. Такі випадки — це класична функціональна диспепсія, і вона лікується інакше, ніж гастрит чи виразка.

Як відрізнити функціональну диспепсію від органічної

Головна відмінність функціональної диспепсії — відсутність структурних змін. Шлунок виглядає «нормальним» на ФГДС, біопсія не показує атрофії чи метаплазії, аналізи крові без анемії, а УЗД черевної порожнини — без каменів у жовчному. Але скарги реальні, і вони тривають щонайменше 8–12 тижнів за останні 6 місяців.

За Римськими критеріями IV виділяють два основні підтипи:

• EPS (epigastric pain syndrome) — переважає біль та печіння в епігастрії (під грудьми, по центру).
• PDS (postprandial distress syndrome) — переважає відчуття переповнення після малої порції їжі та раннє насичення.

На практиці підтипи часто змішуються: наприклад, у пацієнтки з Полтави після чашки кави з’являється печіння, а після обіду з борщем — відчуття, ніби їжа «стоїть» 4–5 годин. Це комбінований варіант, і тактика лікування залежить від того, який симптом домінує.

Порівняння функціональної та органічної диспепсії

Якщо є хоча б одна «червона ознака» — втрата ваги, кров у калі чи блювання з кров’ю, нічний біль, що будить, анемія, вік старше 50 років з новими симптомами, родичі з раком шлунка — лікар спочатку виключає органіку, і лише тоді підтверджує функціональну диспепсію.

Чому виникає функціональна диспепсія: механізми

Сучасна гастроентерологія пояснює функціональну диспепсію трьома групами механізмів, і в кожного пацієнта вони комбінуються по-різному.

1. Порушення моторики шлунка та дванадцятипалої кишки

При PDS-варіанті їжа затримується в шлунку довше, ніж у здорових людей. Дослідження Tack et al. (Universiteit Leuven, 2006) показало, що у 40% пацієнтів з PDS шлунок спорожнюється на 25–40% повільніше за норму. Крім того, порушується координація між шлунком і дванадцятипалою кишкою: їжа «повертається» назад, подразнюючи рецептори.

2. Вісцеральна гіперчутливість

Нервові закінчення стінки шлунка реагують на звичайне розтягнення їжею як на сильний біль. Експерименти з барobot-тестом (барбостат) показують, що поріг болю у хворих на функціональну диспепсію нижчий у 2–3 рази. Це не «вигадка» — це реальна зміна сприйняття, яку можна виміряти. Гіперчутливість часто поєднується з підвищеною проникністю слизової для кислоти, тому навіть нормальна кислотність шлункового соку подразнює стінку.

3. Центральна сенситизація та зв’язок з мікробіотою

Римські критерії IV ввели поняття «disorder of gut–brain interaction». Постійне подразнення шлунка підвищує збудливість центрів болю в ЦНС, і тоді навіть невелике розтягнення сприймається як сильний біль. Паралельно зміни кишкової мікробіоти після курсу антибіотиків, перенесеної ротавірусної інфекції чи тривалого стресу підвищують ризик розвитку функціональної диспепсії. Дослідження Igarashi et al. (Keio University, 2019) підтвердило, що у пацієнтів з PDS частіше трапляється синдром надмірного бактеріального росту в тонкій кишці (СИБР).

На появу симптомів додатково впливають:

• Helicobacter pylori — інфекція не викликає виразку, але підвищує чутливість рецепторів; у 10% пролікованих H. pylori-позитивних пацієнтів симптоми диспепсії зменшуються (дослідження Moayyedi et al., Cochrane Review 2006).
• Тривожні розлади та депресія — у 50–60% пацієнтів з функціональною диспепсією є тривожність, що підтверджує робота Koloski et al. (University of Newcastle, 2012).
• Куріння, зловживання кавою, алкоголь, нерегулярне харчування, робота в нічні зміни.

Діагностика: що має зробити лікар

Діагноз «функціональна диспепсія» — це діагноз виключення. Лікар не має права його ставити без базових обстежень.

1. Детальний збір скарг і тригерів: коли болить, що провокує, чи буває вночі, чи є втрата ваги.
2. Огляд, пальпація живота, вимірювання ваги та зросту.
3. Загальний аналіз крові, глюкоза, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, амілаза — щоб виключити анемію, діабет, хвороби печінки та підшлункової.
4. Тест на Helicobacter pylori: дихальний уреазний тест або аналіз калу на антиген (найточніше в Україні — «Хелікобактер»-дихальний тест у приватних лабораторіях ДІЛА, Сінево, Інвітро).
5. ФГДС з біопсією — обов’язкова після 45 років, при «червоних ознаках» або при рефрактерних симптомах. В Україні ФГДС роблять у поліклініках за направленням сімейного лікаря або в приватних клініках «Медіком», «Оберіг», «Добробут» — орієнтовно 1200–2500 грн із седацією у 2025–2026 рр.
6. УЗД черевної порожнини — щоб виключити холецистит, панкреатит, камені в жовчному.

Якщо всі обстеження в нормі, скарги відповідають Римським критеріям IV і тривають понад 8 тижнів, лікар має право встановити діагноз «функціональна диспепсія» і підібрати лікування.

Мінімальний план обстежень

Ціни наведено орієнтовно для великих міст України — Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова. У малих містах і державних поліклініках обстеження за направленням сімейного лікаря можуть бути безкоштовними в межах пакету НСЗУ, але черга на ФГДС іноді сягає 2–4 тижнів.

Лікування функціональної диспепсії: крок за кроком

Лікування функціональної диспепсії завжди поетапне. Мета — не «вилікувати назавжди», а зменшити симптоми до рівня, коли людина нормально їсть, працює і спить. За даними American College of Gastroenterology (2022), повне зникнення симптомів вдається досягти у 50–60% пацієнтів за 6–12 місяців, у решти — значне покращення.

Крок 1. Модифікація способу життя (1–4 тижні)

Це безкоштовно і працює у 25% випадків, особливо при PDS-підтипі. Зміни стосуються режиму харчування, фізичної активності та сну. Пацієнт з Ужгорода, який звернувся навесні 2025 р., відзначив зменшення відчуття переповнення на 40% уже за 3 тижні, коли перейшов на 5 малих прийомів їжі замість 2 великих і прибрав газовану воду.

Крок 2. Дієта «без подразників» (4–8 тижнів)

Дієта при функціональній диспепсії — це не голодування, а виключення продуктів, які реально підсилюють симптоми. Список індивідуальний, але є загальні закономірності, підтверджені дослідженнями.

Функціональна диспепсія — це хронічний біль, печіння або відчуття переповнення у верхній частині живота, при якому гастроскопія, УЗД і аналізи не знаходять виразки, пухлини чи іншої «матеріальної» причини. За оцінками Вікіпедії, такий стан знайомий кожному четвертому дорослому, а в Україні скарги «важко в животі після їди» щодня чують сімейні лікарі в Києві, Львові, Дніпрі й Одесі. Проблема впирається в підвищену чутливість рецепторів шлунка та порушення моторики, а не в «уявні» скарги пацієнта, як іще думали у 1990-х. Нині це окремий діагноз у Римських критеріях IV (2016), і підходи до нього реально допомагають зменшити симптоми, а не змусити людину «менше нервувати».

Що обмежити:

• Кава натще і міцний чай — подразнюють слизову, підсилюють кислотність.
• Жирна їжа (смажена, сало, вершкове масло більше 20 г/день) — сповільнює моторику шлунка.
• Газована вода, пиво, квас — розтягують шлунок і підсилюють відчуття переповнення.
• Гострі спеції, оцет, кетчуп, цибуля сира — у частини пацієнтів провокують печію та біль.
• Шоколад, м’ята у великій кількості — розслаблюють нижній стравохідний сфінктер, провокують рефлюкс.

Що можна і корисно:

• Нежирне м’ясо, риба, яйця, кисломолочні продукти, каші на воді, печені овочі, банани.
• Маленькі порції 4–5 разів на день, останній прийом за 3 години до сну.
• Тепла вода або ромашковий чай між прийомами їжі — зменшують подразнення слизової.

Крок 3. Медикаментозна терапія (4–12 тижнів)

Ліки підбирає лікар залежно від підтипу і провідного симптому. Самолікування ІПП (омепразол, пантопразол) «про всяк випадок» часто не дає результату при PDS і працює лише у 30% з EPS-варіантом.

• Інгібітори протонної помпи (омепразол 20 мг, пантопразол 40 мг вранці) — пробний курс 4–8 тижнів при болю та печінні (підтип EPS).
• Прокінетики (домперидон 10 мг 3 рази на день, ітоприд 50 мг 3 рази на день) — при відчутті переповнення та ранньому насиченні (підтип PDS). Курс до 4 тижнів через ризик побічних ефектів.
• Антациди та альгінати (Маалокс, Гевискон, Ренні) — як «швидка допомога» при печії та болю, не на постійній основі.
• Трициклічні антидепресанти в низьких дозах (амітриптилін 10–25 мг на ніч) — при вісцеральній гіперчутливості та вираженому болю, коли ІПП не допомагають. Призначає гастроентеролог або психотерапевт.
• Ерадикація H. pylori — якщо тест позитивний. Стандартна потрійна терапія (ІПП + амоксицилін + кларитроміцин) або квадротерапія 10–14 днів.

Крок 4. Психотерапія та методи «gut–brain» (8–24 тижні)

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), гіпнотерапія і mindfulness-методики мають найвищий рівень доказовості в лікуванні функціональної диспепсії, коли медикаменти не дають повного ефекту. Мета-аналіз Peters et al. (University of Sydney, 2017) показав, що КПТ зменшує симптоми у 65% пацієнтів проти 35% у контрольній групі. В Україні напрямок розвивається, але знайти спеціаліста з досвідом саме функціональних розладів ШКТ можна в Києві, Львові, Одесі — у приватних центрах «Інсайт», «Рівновага», «Психосоматика».

Крок 5. Довгострокове ведення

Функціональна диспепсія схильна до рецидивів, особливо при стресах, зміні сезону, перенесених інфекціях. Тому важливо мати план «що робити при загостренні» — короткий курс ІПП, повернення до дієти, обмеження кави й алкоголю, контроль сну. Спостереження у сімейного лікаря або гастроентеролога раз на 6–12 місяців достатньо, якщо немає нових «червоних ознак».

Як відрізнити функціональну диспепсію від ГЕРХ та синдрому подразненого кишечника

Симптоми цих станів перетинаються, і частина пацієнтів має комбінацію одразу двох. Розуміння відмінностей допомагає не витрачати час на непотрібні обстеження.

Що робити, якщо симптоми з’явилися вперше

Перший епізод болю у верхній частині живота, печіння або важкості після їди — не привід одразу думати про функціональну диспепсію. Спочатку виключіть прості причини, які трапляються у 70% випадків:

• Переїдання, особливо жирною їжею ввечері.
• Вживання незвичних продуктів, фастфуду, великої кількості алкоголю.
• Короткочасний стрес (іспит, конфлікт, безсоння).
• Прийом ліків, що подразнюють шлунок: ібупрофен, диклофенак, аспірин, деякі антибіотики.

Якщо за 2–3 тижні симптоми не минають або повторюються кожен місяць — запишіться до сімейного лікаря для базового обстеження і тесту на H. pylori. Це найраціональніший перший крок.

Коли потрібно звертатися по невідкладну допомогу

Функціональна диспепсія не загрожує життю, але деякі «маски» серйозних хвороб виглядають як звичайне печіння. Викликайте швидку або їдьте в приймальне відділення, якщо є:

• Сильний раптовий біль у животі, що не зменшується через 30–60 хвилин.
• Блювання з кров’ю або «кавовою гущею» (ознака кровотечі з верхніх відділів ШКТ).
• Чорний дьогтеподібний кал (мелена).
• Різке зниження тиску, запаморочення, холодний піт.
• Біль у животі з температурою вище 38,5 °C і блюванням, що не припиняється.

У Києві цілодобово працюють приймальні відділення Олександрівської лікарні, лікарні швидкої допомоги, дитячої клінічної лікарні № 1 (для дорослих із гострими станами). У Львові — лікарня швидкої допомоги на вул. Миколайчука, в Одесі — міська клінічна лікарня № 1.

Міфи про функціональну диспепсію

«У вас все нормально, це нерви», «це на все життя, нічого не допоможе», «треба просто менше нервувати» — ці фрази чують пацієнти роками, і вони заважають лікуванню. Розберемо найпоширеніші хибні уявлення.

• «Це вигадка, бо аналізи нормальні». Ні — функціональна диспепсія визнана окремим діагнозом у міжнародних рекомендаціях і має конкретні механізми: гіперчутливість, моторика, мікробіота, центральна сенситизація.
• «Допоможе тільки сувора дієта». Насправді жорсткі обмеження (безглютенова, безлактозна дієта без показань) не мають доказової бази при функціональній диспепсії. Працює помірна «дієта без подразників» і режим харчування.
• «Якщо випити Омепразол, все мине». ІПП допомагають переважно при EPS-варіанті з печією. При PDS-варіанті (переповнення, раннє насичення) вони майже марні й можуть погіршити моторику при тривалому прийомі.
• «Достатньо видалити H. pylori — і все пройде». Ерадикація допомагає у 1 з 10 випадків функціональної диспепсії. Це корисно, але не панацея.
• «Це назавжди, доведеться терпіти». У 50–60% пацієнтів симптоми значно зменшуються за 6–12 місяців правильного лікування. Рецидиви трапляються, але вони контрольовані.

Практичний чек-лист на перший місяць

Це короткий план дій для людини, яка підозрює у себе функціональну диспепсію і хоче розібратися без паніки. Пункти розраховані на 4 тижні, далі — оцінка результату з лікарем.

1. Тиждень 1: завести щоденник харчування і симптомів (за 30 хв до/після кожного прийому їжі коротко: що з’їв, біль, печіння, здуття — за шкалою 0–10). Записати всі ліки, які приймаєте.
2. Тиждень 1: записатися до сімейного лікаря, здати загальний аналіз крові, біохімію, тест на H. pylori. Це можна зробити в поліклініці за направленням або в приватній лабораторії.
3. Тиждень 2: прибрати з раціону каву натще, газовану воду, жирне і смажене. Перейти на 4–5 невеликих прийомів їжі. Не лягати 3 години після вечері.
4. Тиждень 2: додати 20–30 хвилин помірної фізичної активності (прогулянка, велосипед) щодня. Це покращує моторику шлунка і знижує рівень стресу.
5. Тиждень 3: переглянути ліки, які приймаєте. Якщо є НПЗП (ібупрофен, диклофенак, аспірин) — обговорити з лікарем заміну на парацетамол або селективні препарати.
6. Тиждень 3: відстежити сон. Менше 6 годин сну збільшує чутливість шлунка. Поставити будильник на відхід до сну, обмежити екрани за годину до сну.
7. Тиждень 4: оцінити щоденник. Якщо симптоми зменшились на 30% і більше — продовжувати дієту та режим. Якщо ні або є «червоні ознаки» — зробити ФГДС і УЗД у гастроентеролога.

Функціональна диспепсія у дітей та підлітків

У дітей функціональна диспепсія зустрічається рідше, ніж у дорослих, але в підлітковому віці (12–17 років) трапляється у 5–8% випадків. Симптоми ті самі: біль у верхній частині живота, печіння, відчуття швидкого насичення. Важлива особливість — у дітей частіше провокуючим фактором є шкільний стрес, іспити, нерегулярне харчування в школі. Діагностика та ж, але ФГДС призначають рідше, зазвичай лише при тривалих скаргах або «червоних ознаках». Лікування — дієта, режим, пробний курс ІПП у низьких дозах під контролем педіатра або дитячого гастроентеролога.

Як вести щоденник симптомів

Щоденник — це найпростіший і найдешевший інструмент, який реально допомагає і пацієнту, і лікарю. Його мета — побачити зв’язок між їжею, стресом, сном і симптомами, щоб прибрати конкретні тригери, а не все підряд. В Україні зручно вести його в нотатках смартфона або в Google Docs, щоб потім роздрукувати для лікаря.

Що записувати:

• Час прийому їжі та приблизний склад (наприклад, «12:30 — борщ зі сметаною, хліб, чай»).
• Симптоми через 30 хв і через 2 години: біль (0–10), печіння (0–10), здуття (0–10), відчуття переповнення (0–10).
• Рівень стресу за день (0–10), тривалість сну, фізична активність.
• Ліки, які приймали, і чи допомогли.

Через 2–3 тижні стає видно, наприклад, що кава натще дає +4 бали болю, а вівсянка вранці — 0 балів. Це конкретний сигнал для зміни, а не «менше нервуйте».

Висновок: що запам’ятати

Функціональна диспепсія — це реальний діагноз, а не «вигадка від нервів». Вона вимагає обстежень для виключення органіки, корекції способу життя і підтримки з боку лікаря. Середній термін поліпшення — від 1 до 3 місяців за умови, що виконуються всі кроки: щоденник, дієта, режим, ліки за підтипом і психотерапія при потребі. Якщо симптоми не зменшуються за 6 тижнів базових заходів або з’являються «червоні ознаки» — це привід зробити ФГДС і переглянути тактику з гастроентерологом. Конкретний наступний крок, який варто зробити сьогодні: завести щоденник харчування на смартфоні і записатися до сімейного лікаря на базове обстеження з тестом на H. pylori.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна повністю вилікувати функціональну диспепсію?

У 50–60% пацієнтів вдається досягти значного зменшення симптомів за 6–12 місяців. Повне зникнення трапляється, але рідше. Схильність до рецидивів зберігається, тому важливо мати план дій при загостренні і регулярно спостерігатися у лікаря.

Чим функціональна диспепсія відрізняється від гастриту?

Гастрит — це структурне запалення слизової шлунка, яке видно на ФГДС і підтверджує біопсія. Функціональна диспепсія — це ті самі скарги при «чистій» слизовій без запалення. Лікування теж різне: при гастриті — переважно ерадикація H. pylori і протизапальна терапія, при функціональній диспепсії — нормалізація моторики, зниження чутливості і робота зі стресом.

Чи передається функціональна диспепсія спадково?

Прямої спадкової передачі немає. Але схильність до вісцеральної гіперчутливості, тривожності та особливостей моторики шлунка має генетичні чинники, тому в сім’ях з функціональними розладами ШКТ ризик вищий на 20–30%.

Чи можна пити каву при функціональній диспепсії?

Помірна кількість кави (1–2 чашки на день після їжі) зазвичай переноситься нормально. Кава натще — головний провокатор печії та болю, тому краще перенести її на середину дня і пити не на порожній шлунок. Якщо симптоми посилюються навіть від малої кількості — доведеться відмовитися.

Чи допомагає психотерапія при функціональній диспепсії?

Так, і це один із найкращих доказових методів. Когнітивно-поведінкова терапія і гіпнотерапія мають рівень доказовості A та зменшують симптоми у 60–65% пацієнтів. Це не означає, що «все від нервів», а працює через механізм центральної сенситизації та зниження рівня тривоги.

Чи можна займатися спортом при функціональній диспепсії?

Помірна фізична активність (ходьба, плавання, велосипед, йога) покращує моторику шлунка і знижує симптоми. Уникати варто важких силових тренувань одразу після їди, вправ на прес із навантаженням і бігу на повний шлунок — вони підсилюють відчуття переповнення.

Які продукти найчастіше провокують симптоми?

У більшості пацієнтів це кава натще, жирна смажена їжа, газовані напої, цибуля сира, часник, гострі спеції та алкоголь. Індивідуальний список визначає щоденник: через 2–3 тижні ви побачите, які саме продукти дають +3 бали болю і вище.

Як часто потрібно проходити ФГДС?

Одноразова ФГДС потрібна для первинної діагностики, особливо після 45 років. Повторювати її без показань не варто. Контрольна ФГДС призначається при появі нових симптомів, «червоних ознак» або відсутності ефекту від лікування протягом 2–3 місяців.

Чи можна приймати ІПП постійно?

Тривалий прийом ІПП (понад 8 тижнів) без показань збільшує ризик остеопорозу, дефіциту магнію, B12 і кишкових інфекцій. Тому ІПП призначають курсами по 4–8 тижнів з подальшою оцінкою ефекту. Постійний прийом виправданий тільки при підтвердженій ГЕРХ або виразковій хворобі.

Чи може стрес спричинити функціональну диспепсію?

Стрес сам по собі не викликає захворювання, але він підсилює сприйняття болю, сповільнює моторику шлунка і змінює мікробіоту. У 50–60% пацієнтів загострення збігаються зі стресовими періодами. Тому робота зі стресом — обов’язкова частина лікування, а не «порада на закуску».

Читайте також: